9 КЛАС ПРАВОЗНАВСТВО

Поняття «Держава». Ознаки держави

Держава – це особлива політико-територіальна організація влади.

 Її найсуттєвіші ознаки:

1) Територія (поширення державної влади лише на виокремленій кордонами частині земної кулі).

2) Суверенітет (політико-правова властивість державної влади, яка виявляється у верховенстві державної влади на території країні, можливості самостійно вирішувати важливі питання суспільного життя, єдності державної влади, тобто відсутності будь-яких не передбачених законом паралельних структур; незалежності державної влади, що означає незалежність її на міжнародній арені).

3)Наявність особливого апарату управління (забезпечує виконання функцій держави).

4)Наявність публічної політичної влади (існування груп людей, які здійснюють владні управлінські функції).

5)Наявність загальнообов’язкових правил поведінки(держава видає закони та інші акти, які є загальнообов’язковими для всього населення країни).

6)Система податків (збір коштів, які держава у певній пропорції збирає з населення, підприємств, організацій для утримання державного апарату, армії, поліції, здійснення загальнокорисних цілей).

7)Зовнішня атрибутика (гімн, прапор, герб, столиця).

Причини виникнення держави

Найдавнішим етапом розвитку людства було первісне суспільство. Колективом первісних людей спочатку було людське стадо, потім плем’я. У невеликих спільнотах, що об’єднували родичів, система відносин між людьми була пов’язана насамперед із родинними зв’язками, з батьківством. Найстарішого представника людського об’єднання завдяки його авторитету й віку визнавали вождем.

Непокора йому могла спричинити негативні наслідки для самого «бунтівника», який міг залишитися без засобів існування. Адже саме досвід вождя забезпечував елементарні умови для життя первісного колективу. Коли плем’я збільшувалося, його найчастіше очолювала рада старійшин.

Влада в первісному суспільстві ґрунтувалася не на примусі, а на сімейному й родинному авторитеті. Не було потреби в створенні окремого апарату примусу, насильства, управління. Найважливіші проблеми розв’язувалися на загальних зборах членів племені. Між представниками суспільства не було значних суперечностей, майно вважалося спільною власністю всього колективу.

Поступово з розвитком суспільства стосунки між людьми дедалі більше ускладнювалися. Від людського стада племена людей перейшли до сусідської громади. Керувати таким колективом по-старому було вже неможливо, бо тепер разом чи поруч жили не тільки члени однієї родини, як за часів первісного суспільства, а й багато інших людей, іноді навіть не знайомих між собою. Не завжди впливав авторитет, не всі знали традиції, звичні для одного племені. Отже, виникла потреба виробити певні норми поведінки, правила, обов’язкові для всіх, механізми, за допомогою яких можна було б здійснювати керівництво людською спільнотою. Проте окремі члени колективу не хотіли підкорятися цим правилам, не визнавали їх.

Як діяти в такому випадку? Можна було вигнати порушника, а можна було спробувати примусити його виконувати загальновизнані норми. Поступово люди почали застосовувати примус і насильство для того, щоб забезпечити дотримання правил поведінки кожним, хто жив у колективі. Так з’явилася держава.

Функції держави – це основні напрямки (сторони, види) діяльності держави всередині країни і на міжнародній арені для досягнення певної цілі.

За ознакою часу функції розрізняють на постійні (підтримання правопорядку, освіта) та тимчасові (ліквідація стихійного лиха).

За сферами суспільного життя – на економічні, соціальні, політичні, здійснювані у духовній сфері.

Залежно від напрямів державної діяльності щодо меж країни функції поділяють на внутрішні та зовнішні. 

До ВНУТРІШНІХ ФУНКЦІЙ належать:

1)                економічна (планування і прогнозування економічного розвитку, формування бюджету, встановлення системи податків),

2)                культурно-виховна, соціального обслуговування (охорона здоров’я, пенсійне забезпечення, допомога безробітним та ін.);

3)                охорони та захисту всіх форм власності;

4)                охорони правопорядку, прав та свобод людини і громадянина;

5)                екологічні (охорона, відновлення і поліпшення природного середовища).

До ЗОВНІШІХ ФУНКЦІЙ належать організація співробітництва з іншими державами, зарубіжними громадськими організаціями та світовим суспільством, захист від нападу ззовні, охорона державних кордонів, підтримка миру і мирного співіснування держав, запобігання війнам, ліквідація зброї масового знищення, економічного і культурного співробітництва, екологічна.

Основні методи здійснення функцій держави: а) переконання, б)заохочення, в) примус.