Історія жінкиТак, жiнка в свiт приходить для любовi!Любити маму – поки ще мала,Любити ляльку – трохи пiдросла,А коли вперше вийшла за порiг,Любити сонце i м'який морiг,Дiм батькiвський i квіти чорноброві,Бо жінка в свiт приходить для любовi.Вона росте – росте її любов,Ростуть її бажання i надїї.І от приходять роки молодiї,І по землi вона не йде – несеться,Тривожно прислухаючись до серця,Що в гулi мiст чи шелестi дiбровПiдкаже їй: – Оце твоя любов!Це та любов, що перша i остання!Такої ще на свiтi не було!Її дiткнутися не смiє зло!Вона яркiш, нiж сотня сонць сiя!Вона – твоя ! Вона лише твоя!Тобi її на сотню рокiв стане!Це та любов, що перша i остання.І відшумить весільний водограй,Та як же знову свiту не радiти,Коли народжуються в тебе дiти!І ночi всi недоспанi дарма,Коли воно лепече вперше: – Ма...І ти – свята. І в серцi в тебе рай,Хоч здаленiв весiльний водограй.І от пливуть лiта, лiта, лiта...Годуєш всiх, сама, бува , голодна,Часами все те винести не годна,Та будеш захищати як в бою,Оту домашню каторгу своюХоч сум торкає очi i уста,І хоч пливуть лiта, лiта, лiта....Але якби усе почати знов?Адже обiд щоденний – це любов!Сорочка, чисто випрана, – любов!І ночi, що не спала ти, – любов!І пiсня, що спiвала ти, – любов!І квiти, що посiяла, – любов!І очi правнукiв яснi – любов!І Україна вся – одна любов!Було б все так, якби почати знов.Жiноча доля в свiтi – це любов
9 березня учні 5 _ А привітали своїх дорогих матусь зі СВЯТОМ ВЕСНИ І МАМИ!
Немає коментарів:
Дописати коментар